Розвиток харчування немовляти – від споживання молока до всеїдності: як це відбувається?

0–3 місяці: новонароджений та споживач молока

Новонароджені мають вроджену здатність смоктати молоко та пошуковий рефлекс, який спрямовує дитину до соска.

• Рефлекс смоктання: Рухи язиком вперед-назад для отримання молока.
• Рефлекс прикусу: Щелепи автоматично закриваються, якщо щось поміщається між передніми зубами (там, де згодом з'являться зуби).

Поради для батьків:

• Слідкуйте за сигналами голоду дитини.
• Забезпечте спокій та час під час годування – це створює позитивні харчові звички.

4–6 місяців: перші дегустації

Дитина поступово переходить від рефлекторного смоктання до більш вольового харчування.

• Почніть вводити пюре та невеликі порції для дегустації.
• Язик все ще працює вперед-назад, тому нормально, що їжа може виходити назад.

Поради для батьків:

• Вводьте нові смаки повільно.
• Приймайте безлад та розливи – це частина процесу навчання.
• Спробуйте різні консистенції, але почніть з однорідного пюре.

7–9 місяців: язик та щелепа починають співпрацювати

Дитина вчиться переміщати їжу з боку в бік і може жувати язиком навіть без зубів. Покращується координація між очима та рукою – дитина може сама брати маленькі шматочки.

Поради для батьків:

• Пропонуйте різноманітні консистенції: пюре з шматочками, м'які овочі або фрукти.
• Продовжуйте практику самостійного харчування – використовуйте ложку та чашку.
• Будьте терплячими до блювотних рефлексів – це абсолютно нормально.

10–12 місяців: збільшується самостійність

Дитина стає стійкішою в тулубі, шиї та щелепі та починає краще контролювати їжу в роті.

• Може пити зі склянки з практикою.
• Часто хоче брати ініціативу самостійно під час прийому їжі.

Поради для батьків:

• Нехай дитина задає темп – це збільшує самостійність та задоволення від їжі.
• Продовжуйте вводити різні смаки та консистенції.

1–2 роки: розвинене жування

Нижня щелепа дитини вчиться обертальним жувальним рухам, і дитина може відкушувати м'яку їжу.

• Язик та губи використовуються більш активно.
• Дитина може облизувати рот і витягувати губи.

Поради для батьків:

• Вводьте їжу, яка потребує жування.
• Продовжуйте пропонувати різноманітність, навіть якщо дитина іноді скептично ставиться.
• Їжте разом – дитина вчиться через спостереження.

2–3 роки: починає формуватися всеїдність

Більшість дітей тепер можуть їсти майже все, але деякі все ще не хочуть пробувати все.

• Соціальні навички розвиваються паралельно з харчовими звичками.
• Старші брати, сестри або дорослі є важливими прикладами для наслідування під час прийому їжі.

Поради для батьків:

• Продовжуйте пропонувати різні страви та консистенції.
• Створюйте спільні ритуали прийому їжі.
• Поважайте волю дитини – примус часто викликає опір.

Коли може знадобитися додаткова підтримка

Деяким дітям може знадобитися більше часу та тренувань, щоб жувати, ковтати або їсти різноманітну їжу.

• Якщо дитина має труднощі з жуванням, ковтанням або витіканням їжі – зверніться до педіатра.
• За потреби логопед або дієтолог можуть надати поради та рекомендації щодо розвитку харчування.